Психолого-методичні рекомендації педагогічним працівникам, які працюють з дітьми з ООП щодо дистанційного навчання

Навчання здобувачів освіти із особливими потребами (у тому числі з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, психічними розладами) передбачає залучення додаткових технологій дистанційного навчання при здійсненні всіх видів підготовки, включаючи професійно-практичну, з урахуванням особливостей розвитку здобувачів освіти.

Ризики та «недоліки» щодо дистанційного навчання дітей з особливими освітніми потребами:

• - стрес здобувачів освіти до нових умов заважає сфокусуватись на навчанні;
• - відсутність безпосереднього контакту між вчителем та здобувачем освіти;
• - різні умови та можливості вдома, для проведення уроків дистанційно;
• - відсутність дидактичного матеріалу в педагогів;
• - неготовність педагогів до взаємодії з дітьми в новому форматі;
• - нестійке інтернет з’єднання, що заважає повноцінномупроцесу, без технічних збоїв;
• - не достатнє володіння педагогами спеціальними програмами і ресурсами для створення контенту та проведення заняття;
• - організація онлайн-занять для здобувачів освіти з комбінованими вадами, складними дефектами розвитку;
• - перебування здобувачів освіти тривалий час біля моніторів(екранів телефонів, планшетів тощо);
• - спілкування між собою під час онлайн-процесу.

Переваги щодо дистанційного навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами:

• - зберігається можливість он-лайн спілкуватися один з одним, навіть в період ізоляції і карантину; спільно проводити час, дізнаватися щось нове, створювати власні проекти, експериментувати, досліджувати;
• - розкриття творчого, професійного потенціалу педагогів, підвищення їх фахової компетентності, ознайомлення з програмами, інтернет-ресурсами, платформами для створення контенту; розширення професійних горизонтів;
• - створення нового дидактичного матеріалу, ігор, завдань, які можна було б використовувати в онлайн- форматі;
• - вихід на новий рівень організації освітнього простору, створення ютюб-каналу з доробками педагогів;
• - злагоджена робота команди педагогів, відповідальність кожного учасника за свій проект, свою частину роботи, участь команди в спільних онлайн-заходах;
• - економія часу при педагогічних онлайн-зустрічах.
• - створення дистанційної платформи для зберігання контенту і використання його на розвиваючих заняттях офлайн;
• - тематичне планування тижнів; розкриття лексичної теми на всіх заняттях протягом одного тижня; створення підсумкового тематичного проекту.

Поради щодо спілкування:

• Ставлення людей до вас ніби віддзеркалює ваше ставлення до них;
• Хто любить людей, того й люди люблять;
• Виявляйте ініціативу в приязному ставленні до інших;
• Цікавтеся людьми, що оточують вас, їхніми турботами і радощами;
• Ніколи не користуватиметься популярністю той, хто не цікавиться справами інших людей;
• Учіться ставити себе на місце іншої людини;
• Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: "даруйте", "перепрошую", "дякую", "будь ласка" та інші. Ввічливість обеззброює;
• Використовуйте кожну нагоду для спілкування.

Для успішного встановлення контактів із людьми треба:

• Якомога швидше знайти спільні інтереси;
• По-дружньому ставитися до співрозмовника (усміхатися, уважно слухати);
• Не виявляти до співрозмовника зверхності;
• Щиро цікавитися співрозмовником, тим, що він говорить;
• Враховувати поведінку та термінологію людини, з якою говорите;
• Нападами та лайкою людей не переконаєте;
• Для того, щоб переконати когось, ттеба"знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати і сформулювати;
• Намагайтеся діяти незалежно від свого настрою.

Взаємодія між здобувачами освіти з особливими освітніми потребами та педагогами у форматі дистанційного навчання.

Для будь-якого навчання комунікація є невід’ємним складником педагогічного процесу. Від рівня комунікації залежить її ефективність, і дистанційне навчання тут не виняток. Комунікативний простір передбачає сформовану ситуацію взаємодії, в якій є місце, час та взаємне бажання для спілкування, спрямовані на досягнення цілей процесу навчання. В умовах дистанційного навчання цей процес складніший, породжений необхідністю спільної діяльності, сприйняття та розуміння інших у віртуальному просторі. Складністю дистанційного навчання є не тільки стимулювання здобувачів освіти до внутрішньої роботи, а й можливість розгортання діалогу, який дозволяє учням висловлювати найрізноманітніші пропозиції. Основна мета комунікації полягає в залученні та мотивації до навчання.

Психолого-методичні рекомендації педагогічним працівникам, які працюють з дітьми з ООП щодо дистанційного навчання

1. Подолання стресовості у здобувачів освіти з ООП щодо дистанційного навчання.

2.Встанавлення безпосереднього контакту між вчителем та здобувачем освіти в зазначених умовах.

3. Організувати дистанційне навчання здобувачів освіти за допомогою платформ та сервісів для дистанційного навчання відповідно до календарно-тематичного планування предметів.За потреби – ущільнити кількість годин на опанування поточних і наступних тем.

4. Завдання для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами потрібно добирати відповідно до індивідуальних особливостей здобувача освіти, враховуючи особливість освітніх потреб – згідно з індивідуальною програмою розвитку, звертати увагу на обсяг і складність запропонованих вправ. З огляду на те, що діти з особливими освітніми потребами потребують додаткової підтримки та створення спеціального середовища.

6. Дистанційне навчання має майже такий комплекс заходів, як і денна форма навчання. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання в період карантину під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації.

7. Для організації дистанційного навчання використовувати навчальну та методичну літературу для навчання учнів з особливимиосвітніми потребами, зазначену в «Переліку навчальних програм, підручниківта навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти інауки України», розміщеному на офіційних сайтах МОН України, ДНУ«Інститут модернізації змісту освіти».

8.Використовувати різні освітні веб-ресурси та онлайн-платформи, мультимедійніматеріали, навчальні відеофільми, відео- та аудіо-записи лекцій, семінарівтощо; інтерактивні вправи та ін. Для реалізації поставлених завдань та цілей вчителям та календарно-тематичне планування, визначити теми для вивчення у дистанційному режимі. Організовуючи дистанційне навчання для осіб з особливими освітніми потребами, варто пам’ятати, що форму, обсяг, структуру, зміст завдань вчителі обирають на власний розсуд використовуючи різноманітні методи і прийоми навчання.

10. Розкриття творчого, професійного потенціалу педагогів, підвищення їх фахової компетентності, ознайомлення з програмами, інтернет-ресурсами, платформами для створення контенту; розширення професійних горизонтів.

Поради щодо організації дистанційного(змішаного) освітнього процесу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами:

• Ознайомитись з існуючими ресурсами для забезпечення дистанційного навчання(zoom,skype,moodle,hangouts, ютюб).
• Самостійно організувати онлайн-зустрічі, записати відеозвернення до здубувачів освіти.
• Провести тренувальні заняття з колегами.
• Створити мобільні групи батьків, для активної взаємодії з педагогами, це можуть бути закриті групи в соціальних мережах, месенджери в мобільному телефоні, дані електронних адрес(зверніть увагу, батьки мають дати згоду на приєднання їх до групи і висвітлення контактів для інших учасників).
• Провести онлайн-зустрічі з батьками, пояснити специфіку організації освітнього дистанційного процесу, програми, за допомогою яких буде відбуватися навчання, звернути увагу на особливості віку, на способи забезпечення практичної, результативної активності здобувача освіти ;на психолого-педагогічний супровід здобувача освіти в процесі дистанційного навчання, проговорити про техніку безпеки, медичні, гігієнічні, фізіологічні, психологічні умови. Чим повніше і доступніше розкрита інформація для батьків, чим точніше вони розуміють, що їх очікує в процесі роботи, тим краще розвивається партнерська взаємодія між закладом освіти і сім’ями вихованців.
• Скласти розклад онлайн-занять відповідно до Програми, за якою працює заклад освіти. Рекомендується тематичне потижневе планування, що забезпечить розкриття лексичної теми на всіх заняттях протягом одного тижня.
• Завчасно підготувати для батьків перелік необхідних матеріалів і засобів, які знадобляться під час занять. Зверніть увагу, матеріали мають бути доступними і у випадку їх відсутності, пропонуйте батькам альтернативу.

Пам’ятка «Як займатися особистісним саморозвитком»

1. Проявляй у всьому неухильну наполегливість;

2. Спробуй уявити які особистісні якості тобі будуть потрібні у самостійному житті. Подумай які якості ти можеш сформувати зараз, під час навчання;

3. Проаналізуй індивідуальні особливості виконання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання:

- для чого ти навчаєшся, які мотиви навчання?

- чи вмієш ти ставити навчальні завдання і самостійно їх вирішувати?

- як ти звично контролюєш себе?

- чи довго можеш лишатися працездатним?

- коли протягом дня працюєш продуктивніше?

- чи вмієш ти зосереджуватися на навчальних завданнях?

- яким чином ти запам’ятовуєш матеріал?

- які недоліки твоєї навчальної діяльності тобі можуть заважати?

4. Формуй і тренуй в собі якості культури розумової праці;

5. Коли берешся за будь-яку справу подумай який результат повинен отримати;

6. Старайся наперед оцінювати свої можливості;

7. Навчися своїм примхам відповідати чітко і коротко «ні»;

8. Вчися не тільки виробляти свою думку, а й виказувати її;

9. Старайся самостійно виконувати завдання, що стосуються твого власного життя;

10. Не бійся помилок, просто їх треба своєчасно виправляти;

11. Чесно визнавай неправоту, пам’ятай що впертість – самозахист слабкої людини.

Як розвинути пам’ять?

Невпинно стікає час, немов у піщаному годиннику. Шаленим галопом мчить технічна революція. Сучасна людина працює набагато менше, аніж у минулому столітті, тому що левову частку її роботи виконують машини… Інколи складається враження, що й думаємо набагато менше, особливо підростаюче покоління. Дедалі частіше можна стати свідком чи співучасником таких подій, що цілковито переконують: а деградація все-таки опановує наші душі. Зрозуміло, що насамперед говоритимемо про дітей шкільного віку, адже найбільшою проблемою для батьків є неуспішність їхньої дитини. А чи знаєте ви, що найпершою причиною неуспішності є неуважність. Дитині складно запам’ятовувати сказане вчителем на уроці, вона забуває записати домашнє завдання, не пам’ятає прочитаний твір, не може його переказати… Ці нюанси можна перераховувати і далі, але потрібно задуматися над тим, чи ми приділяємо належну увагу дітям, чи вчимо вчитися, чи допомагаємо розвивати їхні навички і здібності, увагу і пам'ять, мислення. Тож пропонуємо поради, які допоможуть не лише дітям, але й дорослим покращити свою пам'ять і розвинути здібності, що сприятимуть вам на шляху до успіху.

Думайте

За словами німецького письменника Г.Ліхтенберга, люди мало запам'ятовують з прочитаного тому, що надто мало думають самі. Тому неодмінно потрібно прагнути в усьому знайти смисл. Вчіться не тільки відповідати на запитання, а й ставити їх Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо відповіді на ваші запитання є в книзі, — ви проконтролюєте себе, якщо ні, — спробуйте відповісти самі, перевіривши одночасно переконливість авторської позиції.

Цікавтесь!

Англійський філософ Б.Стюард повчав: «Не читай нічого, що не бажаєш запам'ятати, і не запам'ятовуй нічого, що не збираєшся застосовувати». Тому, щоб добре запам'ятати, потрібно мати зацікавленість. Потрібна установка на запам'ятовування, інтерес, які поліпшать роботу довгострокової пам'яті та загальну працездатність.

Будьте готові!

Усім відомо, що не хочеться змінювати плани, коли ви вже на щось налаштувалися. Певного настрою на роботу потребує і книга. Навіть не тільки настрою, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиції. Бо нове краще допомагають запам’ятати певні асоціативні враження, пов’язані з набутою інформацією. Поміркуйте над тим, що ви знаєте про запропоновану тему, оцініть, наскільки нові дані поповнять ваші знання.

До роботи зі складним матеріалом корисно спеціально підготуватися: почитати на цю тему ще щось, може, більш популярне.

Не топчіть сліди!

Давно встановлено, що найкращий спосіб забути щойно вивчене — спробувати зразу запам'ятати щось потрібне. Знаючи це, не вчіть фізику після математики, а історію після літератури.

Озирніться довкола!

Це ефективний спосіб боротьби із забуванням. Уявіть обставини, за яких відбувалося явище, і ви зможете все згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам'ять, пов'язаний із певною ситуацією, згодом допомагає пригадати і той момент, що спричинив його появу.

Учіть від А до Я

Смисл цієї закономірності в тому, що вся інформація має сприйматися як щось ціле, а не як окремі уламки чогось невідомого. Звісно, це не означає, що ви маєте терміново оволодіти відразу всім матеріалом. Цього зробити просто не вдасться. Краще над ним попрацювати упродовж кількох днів, ніж у гонитві за швидким результатом забути вже до наступного ранку.

Дійдіть до суті

Перш ніж запам'ятати основні думки, відомості, потрібно зрозуміти їхню суть, пов'язати головні думки із засвоєним раніше матеріалом. Міцно запам'ятовується те, що зрозуміле і поєднане з теперішніми знаннями. Пам'ять міцна, якщо вона ґрунтується на зв'язках, асоціаціях, розумінні, а не на механічному заучуванні.За останніми показниками досліджень, осмислене запам’ятовування у 28 разів ефективніше, аніж механічне.

Виберіть головне

Запам'ятати абсолютно все — неможливо. Наша пам'ять довго зберігає лише невелику частину (14—15%) отриманої інформації. Тому необхідно відібрати для запам'ятовування найголовніше, найпотрібніше. Хто прагне запам'ятати все, той не пам'ятає майже нічого.

Нічого не запам'ятовуйте «в лоб»

Чому? А тому, що єдине, що ми знаємо про пам'ять як процес (як стверджує Франц Лезер у своїй книжці «Тренування пам'яті»), — це те, що нічого не можна запам'ятати «в лоб». Пам'ять відмовляється працювати, коли над нею чинять насильство. Не запам'ятовуйте навмисне. Запам'ятовувати навмисне не годиться, але кожне сприйняття має бути якомога повнішим.

Не все одразу

Не робіть спроб негайно досягти повного засвоєння й удосконалення знань. Ми найчастіше намагаємося засвоїти все сповна, та, на жаль, це вдається зрідка. Щоб оволодіти знаннями, ми йдемо по спіралі. І за такого руху кількість перетворюється на нову якість. Краще, коли, ознайомившись цілком з усім матеріалом, ми повертаємося до нього втретє чи вдесяте, постійно наближаючись до розуміння істини.

Засвоєння попереднього не є умовою для переходу до наступного

Кожен із нас погодиться з думкою: «Я краще зрозумів пройдений матеріал тільки тоді, коли дізнався про наступне...» Це означає, що треба мати на увазі загальний зміст матеріалу, що вивчається. Особливо, коли ми самі собі педагоги.